Ходять по землі «вагітні» бабули й дедули. Животи в них роздуті: те на ніс лізуть, то звисають до землі. Розмовляти з ними про цьому важко.
Запитую в бабули: «Коли була остання вагітність?». Відповідає: «Років тридцять тому назад, уже онуки в школу ходять. А що?» - «Якщо немає вагітності, те чому живіт на ніс лізе?» - «Ну й що? Мені покладено за віком, та й жирок накопичується».
При оглядах животи й у дідів роздуті. Запитую: «Як ходите на двір по великому?». Відповідають: «Коли як очищение кишечника с помощью клизмы. Те тижнями не ходжу, заощаджую. А те несе, як із крана. Потім саме по собі все стає нормальним». Розповідаю пацієнтам, що це явище - анамнез - характерно для хронічного коліту. Ожиріння ні при чому. У кишечнику скупчення калових каменів, і тому просування по кишечнику утруднено. Тому що йде процес застою харчових відходів, то підсилюється шумування, утвориться надлишок газів у кишечнику. Скупчення калових каменів утрудняє вихід газів. Надлишок газів роздмухує кишечник, а з ним і живіт, як футбольний мячик.
Мені відповідають: «Щось ти, доктор, плутаєш. Стілець у мене буває всякий, нормальний теж, іноді щодня. Не мороч голову якимись каменями й газами».
